Кіровоградський окружний адміністративний суд

16 листопада 2018, 16:40

Узагальнення практики причин скасування

Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду

судових рішень Кіровоградського окружного адміністративного суду

у І півріччі 2018 року

На виконання доручення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду здійснено узагальнення практики причин скасування Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду судових рішень Кіровоградського окружного адміністративного суду у І півріччі 2018 року.

Метою узагальнення є з’ясування причин скасування судових рішень Кіровоградського окружного адміністративного суду та виявлення підстав направлення справ на новий розгляд або для продовження розгляду.

Предметом дослідження є рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду скасовані Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду у І півріччі 2018 року.

З огляду на статистичні дані встановлено, що упродовж І півріччя 2018 року Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду скасовано 8 рішень Кіровоградського окружного адміністративного суду, а справи направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Проведеним узагальненням встановлено, що підставами скасування судових рішень та направлення справ на новий розгляд до суду першої інстанції було порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.2, 3 ст.353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо:

1) суд не дослідив зібрані у справі докази; або

2) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи;

3) суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.

Порушення норм процесуального права є обов’язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, якщо:

1) справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду;

2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і судом касаційної інстанції визнано підстави його відводу обґрунтованими;

3) справу розглянуто адміністративними судами за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою;

4) суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки осіб, які не були залучені до участі у справі;

5) судове рішення не підписано будь-яким із суддів або підписано не тими суддями, які зазначені в судовому рішенні;

6) судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглядала справу;

7) судове рішення ухвалено судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25 – 28 цього Кодексу;

8) суд розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.

Аналіз підстав скасування судових рішень у справі №П/811/3414/15

У справі №П/811/3414/15 за позовом Кравченко Оксани Василівни до Міністерства внутрішніх справ України. Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, начальника Головного управління Національно поліції в Кіровоградській області Олександрійського відділу поліції Головного управління Національної поліції про визнання наказу неправомірним, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу позивач, з урахуванням уточнень, просила суд:

- визнати неправомірним наказ начальника управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області від 06.11.2015 р. №383 о/с, яким її звільнено у запас Збройних Сил за пунктом 64 «г» через скорочення штату, та скасувати його;

- поновити її на роботі та зобов’язати ГУ НП та його начальника Кондрашенка С.Г. задовольнити її рапорт про подальшу службу в Національній поліції України на посаді, визначеній відповідно до Закону України «Про Національну поліцію»;

- зобов’язати ГУ НП та його начальника Кондратенка С.Г. і Відділ поліції ГУ НП нарахувати та виплатити їй грошове та речове забезпечення за встановленими нормами за весь час вимушеного прогулу;

- стягнути з ГУ НП, Відділу поліції ГУ НП на її користь заподіяну моральну шкоду в розмірі 300000 грн.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16.02.2016 р. позовні вимоги задоволено частково, визнано протиправним та скасовано наказ УМВС від 6 листопада 2015 року №383 о/с в частині звільнення з органів внутрішніх справ в запас Збройних Сил України за п. 64 «г» (через скорочення штатів) Положення про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, капітана міліції Кравченко О.В., поновлено Кравченко О.В. на посаді слідчого слідчого відділення Олександрійського МВ УМВС України в Кіровоградській області, зобов’язано ГУ НП розглянути кандидатуру Кравченко О.В. для зайняття посади відповідно до пункту 9 розділу ХІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про Національну поліцію» у ГУ НП та видати відповідний наказ з цього приводу, стягнуто з УМВС на користь Кравченко О.В. заподіяну моральну шкоду в розмірі 5000 грн., в задоволенні решти позовних вимог – відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.07.2016 р. скасовано постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16.02.2016 р. та прийнято нову. Якою позовні вимоги задоволено частково, зобов’язано начальника ГУ НП розглянути рапорт Кравченко О.В. про подальшу службу в Національній поліції відповідно до норм статей 49, 61 Закону України «Про Національну поліцію» та прийняти відповідне рішення, у задоволенні решти позовних вимог – відмовлено.

Скасовуючи постанови Кіровоградського окружного адміністративного суду та Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду і направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції Верховний Суд у постанові від 23.05.2018 р. зазначив, що зобов’язанню ГУ НП щодо розгляду рапорту позивачки має передувати скасування спірного наказу і вирішення питання щодо її поновлення на посаді, що власне і зробив суд першої інстанції, рішення якого апеляційний суд в цій частині скасував.

Верховний суд зауважує, що суд апеляційної інстанції, скасовуючи постанову суду в цій частині, слушно звернув увагу на належність відповідача за цим позовом. Так, спірний наказ прийняло УМВС, тоді як відповідачем суд першої інстанції його не залучив, а поновлюючи Кравченко О.В. на посаді в УМВС не вказав суб’єкта, який зобов’язаний видати відповідний наказ.

ГУ НП, з огляду на свій правовий статус, завдання і обсяг повноважень, по суті, є правонаступником УМВС. Водночас, в контексті спірних правовідносин, які виникли з прийняттям спірного наказу від 6 листопада 2015 року, участь УМВС цій справі як відповідача є потрібною, позаяк вирішення питання щодо поновлення позивачки на раніше займаній посаді у відомстві, яке перебуває у процесі припинення (на дату розгляду справи запису про припинення УМВС як юридичної особи немає), не може вирішувати правонаступник (ГУ НП), який, своєю чергою, повинен вирішити питання про можливість переведення з цього відомства.

Таким чином, підставою для скасування судових рішень та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції стало порушення норм процесуального права, оскільки суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов’язки осіб, які не були залучені до участі у справі.

Аналіз підстав скасування судових рішень у справі №П/811/1647/15

У справі №П/811/1647/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранекс» до Кропивницької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень позивач просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 04.03.2015 р. №0000191504, №0000201504, №000021504.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.08.2016 р., залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.05.2017 р., позов задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 04.03.2015 р. №0000191504, №0000201504, №000021504.

Скасовуючи постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду і направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції Верховний Суд у постанові від 11.04.2018 р. вказав, що на думку податкового органу з посиланням на вимоги пунктів 200.6 та 200.14 статті 200 Податкового кодексу України, ТОВ «Гранекс» занижено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 46803 грн., оскільки фактична оплата була проведена отримувачем товарів/послуг у 2012 році та серпні 2014 року, то сума бюджетного відшкодування вважається такою, від отримання якої позивач відмовився добровільно і надалі у визначенні суми бюджетного відшкодування наступних звітних періодів не враховується, а приймає участь у погашенні податкових зобов’язань наступних періодів. Однак, таким доводам податкового органу не було надано оцінки судами попередніх інстанцій.

Окрім того, судами попередніх інстанцій не встановлено, що слугувало підставою для висновку податкового органу про добровільну відмову платника від отримання належної йому суми бюджетного відшкодування, на підставі чого виникла виявлена податковим органом розбіжність між підтвердженою сумою бюджетного відшкодування та сумою, задекларованою платником.

Таким чином, перевірка податковим органом суми задекларованої платником бюджетного відшкодування охоплює з’ясування достовірності та правильності обчислення такої суми у податковій декларацій за певний звітний період. Відтак, судам слід було достеменно перевірити обставини щодо дотримання позивачем законодавчо встановленого порядку декларування бюджетного відшкодування у відповідних сумах у належних звітних періодах та на підставі цього перевірити право товариства на таке відшкодування.

Отже, підставою для скасування судових рішень та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції стало порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суд не дослідив зібрані у справі докази.

Аналіз підстав скасування судових рішень у справі №П/811/329/16

У справі №/П811/329/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Август-Систем» до Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення позивач просив визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.07.2015 р. №0000491504.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05.07.2016 р., залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2016 р., у задоволенні позову відмовлено.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду не може погодитись з наведеним твердженням, оскільки законодавець у пп. «б» п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, визначаючи алгоритм розрахунку суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню, включає до нього суму ПДВ, сплачену не лише у звітному податковому періоді, а й у попередніх по відношенню до звітного періодах.

Натомість, обставини щодо сплати позивачем у попередніх податкових періодах сум податку на додану вартість у розмірі 216667,00 грн., тобто у сумі, на яку контролюючим органом було виявлено завищення, не були досліджені судами попередніх інстанцій та спростовані належними доказами.

При цьому, слушними є доводи касаційної скарги стосовно того, що Товариством в рядку 9 декларації з ПДВ за січень 2015 року було задекларовано податкові зобов’язання з ПДВ у сумі 216667,00 грн. та у рядку 17 задекларовано податковий кредит у сумі 84645,00 грн.; позитивне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту поточного періоду становило 132022,00 грн. (рядок 18 декларації); залишок від’ємного значення попереднього податкового періоду, що включався до складу податкового кредиту поточного податкового періоду (рядок 21) становив 184555,00 грн. Як наслідок, залишок від’ємного значення попереднього податкового періоду, за вирахуванням позитивного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та податкового кредиту поточного податкового періоду, задекларовано у сумі 52533,00 грн. (рядок 22). Тобто, податкові зобов’язання у сумі 216667,00 грн. у січні 2015 року зменшувались за рахунок податкового кредиту січня 2015 року у сумі 84645,00 грн. та від’ємного значення грудня 2014 року у сумі 184555,00 грн.

У той же час, в декларації з ПДВ за лютий 2015 року Товариством було здійснено коригування податкових зобов’язань з ПДВ, задекларованих у січні 2015 року, шляхом їх зменшення на 216667,00 грн., у зв’язку з чим збільшилась сума від’ємного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та податкового кредиту, яка вплинула на податковий кредит та від’ємне значення наступних податкових періодів.

Отже, на різницю між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту, задекларовану Товариством до відшкодування у квітні 2015 року у розмірі 216667,00 грн., впливає сума податкового кредиту січня 2015 року у розмірі 84645,00 грн. та сума від’ємного значення грудня 2014 року у розмірі 184555,00 грн.

У той же час, обставини фактичної сплати цих сум Товариством своїм контрагентам у зазначених періодах не були предметом дослідження при розгляді справи судами попередніх інстанцій. Без встановлення цих обставин та перевірки їх доказами, висновок про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування на 218183,00 грн. не відповідає правильному застосуванню наведених приписів Податкового кодексу України.

Судами попередніх інстанцій не досліджено та не спростовано доводи позивача стосовно фактичної сплати ним своїм постачальникам у грудні 2014 року ПДВ у сумі 244552,40 грн. та у січні 2015 року – у сумі 47005,99 грн., а також наявності у нього права врахувати ці суми при розрахунку суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню.

Зважаючи на викладене, підставою для скасування судових рішень та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції стало порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суд не дослідив зібрані у справі докази.

Аналіз підстав скасування судових рішень у справі №П/811/1630/16

У справі №П/811/1630/16 за позовом Письменної Світлани Василівни до Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, позивач просила суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.06.2016 р. №175660-13.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21.12.2016 р., залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2017 р., позовні вимоги задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області від 30.06.2016 р. №175660-13.

Верховний Суд наголосив на тому, що відповідачем не виконаний обов’язок щодо надання належних доказів в підтвердження наявності підстав для визначення податкового зобов’язання. При цьому, судом, в порушення принципу офіційного з’ясування всіх обставин у справі, не витребувано ані у відповідача, ані у Мінекономрозвитку, інформації, яка стала підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, підставою для скасування судових рішень та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції стало порушення норм процесуального права, оскільки судом не встановлено фактичні обставини, що мають значення для справи.

У справі №П/811/1391/16 за позовом Леська Ігоря Івановича до Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Верховним Судом у постанові від 27.03.2018 р. вказані аналогічні підстави для скасування судових рішень та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Аналіз підстав скасування судових рішень у справі №П/811/1344/16

У справі №П/811/1344/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Продекспорт-К» до Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 17.05.2016 р. №00002311404 та №0000241404.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16.12.2016 р., залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.03.2017 р., позов задоволено.

Скасовуючи постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду і направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції Верховний Суд у постанові від 03.04.2018 р. вказав, що суди не перевірили факт реального руху активів по всіх ланцюгах учасників схем, не з’ясували, ким і коли вирощувався придбаний позивачем соняшник та чи вирощувався взагалі. Не встановлено судами і, за яких обставин та в який спосіб налагоджено господарські зв’язки між Товариством з обмеженою відповідальністю «Продекспорт-К» та його задекларованими постачальниками (Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД «Універсал Сервіс» та Товариством з обмеженою відповідальністю “Аграрна компанія «Зернові традиції»), хто персонально брав у цьому участь, не допитано відповідних осіб як свідків.

Верховний Суд зауважує, що задовольняючи позовні вимоги в частині податкового повідомлення-рішення від 17.05.2016 №0000231404 суди виходили з того, що згідно ухвали Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04.11.2016 у справі №П/811/1491/16 позивачем у визначені законодавством строки оскаржено податкові повідомлення-рішення від 20.04.2016 №0000161404, від 20.04.2016 №0000181404, від 12.10.2016 №0000791404, які стали підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 17.05.2016 №0000231404.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції до 15.12.2017) постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов’язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Проте, варто враховувати, що передбачене частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення спору в попередніх судових інстанціях), а також частиною четвертою статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15.12.2017) звільнення від доказування не має абсолютного характеру і не може сприйматись судом як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні.

Для спростування преюдиційних обставин, передбачених наведеною нормою процесуального права, учасник адміністративного процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази.

При цьому суд також повинен враховувати вимоги щодо необхідності офіційного з’ясування всіх обставин справи і у відповідних випадках витребувати ті докази, яких, на його думку, не вистачає для належного встановлення обставин у справі, що розглядається.

Якщо суд дійде висновку про те, що обставини у справі, що розглядається, є інакшими, ніж установлені під час розгляду іншої, зокрема адміністративної справи, то справу належить вирішити відповідно до тих обставин, які встановлені безпосередньо судом, який розглядає справу.

Проте судами не перевірено на підставі належних та допустимих доказів обставини справи щодо узгодженості податкових повідомлень-рішень від 20.04.2016 №0000161404, від 20.04.2016 №0000181404, від 12.10.2016 №0000791404, які стали підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 17.05.2016 №0000231404.

Верховний Суд також звертає увагу, що як свідчать дані Єдиного державного реєстру судових рішень, постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2017 у справі №П/811/1491/16 відмовлено в повному обсязі в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Продекспорт-К» до Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.04.2016 №0000161404, від 20.04.2016 №0000181404, від 12.10.2016 №0000791404.

Аналіз підстав скасування судових рішень у справі №П/811/1786/17

У справі №П/811/1786/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Екостайл» до Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення позивач просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.07.2017 р. №0019241205.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.11.2017 р. в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2018 р. скасовано постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.11.2017 р. та прийнято нову, якою позов задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 17.07.2017 р. №0019241205.

Скасовуючи постанови Кіровоградського окружного адміністративного суду та Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду і направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції Верховний Суд у постанові від 23.05.2018 р. зазначив, що акт перевірки податкового органу, як аналітично-інформаційний документ, має бути досліджений судами попередніх інстанцій на предмет наявності в діях/бездіяльності Товариства складу податкового правопорушення, покладеного в основу застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій.

Верховний Суд зауважує, що в межах спірних правовідносин, судами першої та апеляційної інстанцій акт перевірки в частині правильності обрахування штрафних (фінансових) санкцій не досліджений, не здійснено співставлення даних у таблиці розрахунку до акту перевірки із наявними в матеріалах справи податковими накладними.

Склад податкового правопорушення не досліджений взагалі.

Відсутність у спірному податковому повідомленні-рішенні об’єкту обрахування штрафних (фінансових) санкцій (суми податку на додану вартість, на яку виписані податкові накладні) не є безумовною підставою для визнання такого акту індивідуальної дії протиправним, визначення об’єкту обрахування штрафу має бути здійснено судом виходячи із наданих (витребуваних) первинних документів із співставленням даних, що у них містяться із даними встановленими актом перевірки. Недолік змісту податкового повідомлення-рішення в частині не визначення об’єкту обрахунку штрафу не спростовує самого факту вчинення податкового правопорушення, який має бути доведений податковим органом та досліджений судами попередніх інстанцій.

З огляду на викладене, підставою для скасування судових рішень та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції стало порушення норм процесуального права, оскільки судами не встановлено фактичні обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Аналіз підстав скасування судових рішень у справі №П/811/1777/14

У справі №П/811/1777/14 за позовом Криворізької центральної об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Приватного підприємства «Фірма «Інгуша» про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі позивач просив надати дозвіл на погашення податкового боргу відповідача за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, у розмірі 65672,42 грн.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.06.2014 р. позов задоволено, надано дозвіл на погашення суми податкового боргу Приватного підприємства «Фірма «Інгуша» за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, у розмірі 65672,42 грн.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.04.2015 р. скасовано постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.11.2017 р. та прийнято нову, якою у задоволенні позову відмовлено.

Скасовуючи постанови Кіровоградського окружного адміністративного суду та Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду і направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції Верховний Суд у постанові від 22.05.2018 р. вказав, що звернення Інспекції до суду з позовними вимогами щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків має відбуватись після звернення про погашення податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у власності платника податку, зокрема шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника податку, і лише в разі недостатності коштів податковий орган має право звернутися до суду з вимогами про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податку, що перебуває у податковій заставі.

Податковим кодексом України встановлено черговість вжиття податковим органом заходів щодо погашення податкового боргу: спочатку приймаються заходи для стягнення коштів з платника податків, та лише у разі їх недостатності, погашення податкового боргу здійснюється за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі.

У справі, що розглядається, суд апеляційної інстанції зазначені обставини не перевірив, а суд першої інстанції, з посиланням на листи банківських установ про повернення платіжних вимог Інспекції без виконання не надав належної правової оцінки підставам, вказаним банками у листах, а саме: ПАТ «АКТАБАНК» вказало, що Підприємство у зазначеній банківській установі не обліковується, а ПАТ АБ «Укргазбанк» вказало, що рахунок, зазначений Інспекцією, відсутній у банківській установі. Про те, що Інспекція не виставляла Підприємству платіжні вимоги наголошував і відповідач у запереченні на позов, проте суди першої та апеляційної інстанції зазначені обставини не встановили.

Таким чином, підставою для скасування судових рішень та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції стало порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суд не дослідив зібрані у справі докази.

Висновки та пропозиції

Проведеним узагальненням встановлено, що підставами скасування Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду судових рішень Кіровоградського окружного адміністративного суду та направлення справ на новий розгляд у І півріччі 2018 року стало порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

З огляду на типовий характер підстав, що зумовили скасування судових рішень Кіровоградського окружного адміністративного суду, доцільно довести результати узагальнення до відома суддів з подальшим їх обговоренням під час наради.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Г.М. Момонт